Розриви та пошкодження меніска

Види ушкоджень менісків

Ушкодження класифікуються за цілісністю:

• повний розрив (чи навпіл, чи відрив від зв'язки);

• неповний — надрив, у якому зберігається кріплення кількома колагеново-эластановими нитками.

За формою:

• горизонтальні;

• поздовжні або поперечні (завширшки);

• радіальні;

• клаптеві (звисає клапоть хрящової тканини);

• крайові чи бічні;

• роздроблені;

• дегенеративне (є великим роздавлюванням тканин).

Пошкодження може мати комбінований характер, як за формою, так і по поєднанню з розривом зв'язок та іншими травмами, а також ускладнюватися утворенням кісти у місці розриву.

За вагою:

1 ступінь - пошкодження носять точковий характер, край хряща не торкнуться.

2 ступінь — діагностується тріщина, мікророзриви збільшуються у розмірах, проте хрящова пластина ще зберігає форму, зовнішніх пошкоджень немає.

3 ступінь – пошкоджені всі колагенові волокна, хрящова пластина втрачає свою первісну форму. Саме цей ступінь вважається справжнім розривом меніска.

Симптоми ушкоджень меніска

Симптоми мають яскраво виражений характер.

• Гострий біль.

• Набряк суглоба, який може поширюватись за його межі. Найчастіше виникає не відразу, а за кілька днів.

• Обмежена рухливість до повної блокади суглоба.

• При гострій травмі — великі синці через розірвані судини.

• Клацання або відчуття тертя при згинанні-розгинанні.

При застарілих ушкодженнях, що особливо мають дегенеративний характер, симптоматика може бути згладженою і наростати поступово. Саме такі стани небезпечні пізньою діагностикою та запізнілим зверненням за медичною допомогою.

Діагностика ушкоджень меніска

Для встановлення діагнозу використовується збір анамнезу, зовнішній огляд пацієнта, який при необхідності доповнюється рядом спеціальних тестів (медіолатеральний, Штеймана, Роше, Байкова та ін.) для визначення характерних ознак пошкоджень внутрішнього або зовнішнього меніска, загальної стабільності суглоба.

Виявляється факт травм, наявність суглобових патологій, дегенеративних змін. Точний діагноз ставиться з урахуванням додаткових апаратних досліджень — рентгенографії, МРТ і, деяких випадках, УЗД. Рентген застосовується переважно для виключення інших видів травм, зокрема переломів. Робляться знімки в положенні стоячи і під кутом 45 градусів відповідно в бічній та осьовій проекції. МРТ є найбільш інформативним методом діагностики, на основі якого вдається одержати повну картину ушкоджень суглоба.

При показаннях до хірургічного втручання також призначається діагностика нижніх вен вен (УЗД).

Хірургічне лікування

При серйозних ушкодженнях меніска, зокрема їх повному розриві, потрібне оперативне втручання. Техніка виконання визначається індивідуальним характером ураження, найчастіше ортопеди клініки виконують такі операції.

Шов меніска

У разі меніск зберігається цілком, на розрив накладається шов. Малоінвазивна операція, яка зазвичай виконується закритим артроскопічним доступом за допомогою введення до суглоба спеціального інструменту – артроскопа. Шов мініска найчастіше застосовується у молодих пацієнтів.

Парціальна (часткова) резекція меніска

Видалення підлягає внутрішня пошкоджена частина меніска, у деяких випадках його задній ріг. Це максимально можлива органозберігаюча операція, при якій краї меніска вирівнюються з наданням йому нормальної анатомічної форми. Виконується також із застосуванням артроскопічного обладнання без великих розрізів через невеликі проколи.

Видалення меніска

При повних розривах із сильним руйнуванням меніска він підлягає повному видаленню. У багатьох випадках операція також виконується малоінвазивним доступом, що щадить, що значно скорочує травму і терміни післяопераційної реабілітації.

Холодна плазмова абляція меніска

Являє собою метод високочастотної хірургії, спосіб обробки біологічних тканин "холодним зварюванням". Під час втручання краї пошкодженого меніска підрівнюються з видаленням відірваних фрагментів, запаюванням та згладжуванням суглобового хряща.

По можливості всі операції, що застосовуються при пошкодженнях менісків, виконуються із застосуванням малоінвазивних технік, що дозволяють мінімізувати травмуючий вплив на прилеглі здорові тканини і дають хороший косметичний результат.

Ефект від хірургічного лікування пацієнти відчувають буквально відразу після операції, однак повне відновлення після тяжких травм може зайняти від однієї до декількох тижнів.