Деформуючий артроз

Види та стадії деформуючого артрозу

Попри загальну назву, під артрозами розуміється ціла група хвороб суглобів із різним походженням, але схожими механізмами розвитку. Найбільш важкі захворювання розвиваються у великих зчленуваннях, що несуть високе фізичне навантаження:

• Гонартроз – розвиток деформуючого артрозу в колінному суглобі.

• Коксартроз - процес руйнування в кульшовому суглобі.

Також часто діагностується та важко переноситься деформуючий артроз плеча. З дрібних зчленувань найчастіше страждають міжфалангові суглоби.

Стадії розвитку деформуючого артрозу

Захворювання розвивається повільно протягом багатьох років і проходить наступні стадії.

• 1 стадія - з'являється дискомфорт, перші болючі відчуття і набряклість після помірних навантажень на суглоб. Зміни кісткових та хрящових тканин поки що виражені слабо і можуть бути розпізнані за результатами комп'ютерної томографії. Працездатність загалом не порушена, але виконання деяких робіт може викликати труднощі.

• 2 стадія - йде активне руйнування хрящової тканини, кісткові головки починають розростатися з обох боків, утворюються остеофіти. З огляду на дегенеративного процесу звужується суглобна щілина. Якщо трудова діяльність пов'язана з фізичною працею, її виконання може стати неможливим.

• 3 стадія - йде широке руйнування суглобових хрящів, кістки зчленування позбавляються захисту, спостерігається постійний локальний набряк, робота зв'язок і м'язів порушена. У суглобі відбувається "О" чи "Х" деформація. На цій стадії людина повністю непрацездатна.

Симптоми деформуючого артриту

• Біль, від ниючого після підвищених навантажень на початку захворювання до сильної неперехідної навіть у стані спокою у важких стадіях. Висока чутливість до змін погоди.

• Набряклість, яка спочатку проходить після відпочинку.

• Скутість рухів, яка посилюється в міру тривалості навантаження до повної блокади суглоба.

• Через вимушене зниження рухової активності суглоба атрофуються м'язи, при навантаженні в них можуть виникати болючі спазми.

• У дрібних суглобів поява добре помітних характерних вузлових ущільнень (4 стадія).

Діагностика деформуючого артрозу

Діагноз ставиться з урахуванням збору анамнезу з урахуванням віку, особливостей організму, попередніх травм, професійну діяльність тощо. Інструментальна діагностика призначається на основі індивідуальних факторів та ступеня розвитку патології, до неї входить:

• УЗД суглоба та оточуючих його м'яких тканин.

• Рентгенографія у двох основних проекціях, яких можуть бути додані спеціальні положення кінцівки (характерні тести).

• МСКТ або ЯМРТ - для отримання повної інформації про стан суглоба, наприклад, за необхідності його ендопротезування.

Хірургічне лікування деформуючого артрозу

На 3 та 4 стадії захворювання, при грубих порушеннях рухових функцій суглоба та вираженому больовому синдромі, коли консервативна терапія вже не може дати задовільного результату, хворому показано хірургічну операцію. На сьогодні найефективнішою, а в ряді випадків і єдиною застосовною операційною методикою лікування патології є встановлення імпланту.

Ендопротезування суглобів

Операція полягає у встановленні штучного протеза, який замінить уражений суглоб. Можливості сучасної медицини дозволяють досягати максимальної анатомічної та біологічної відповідності штучного імплантату індивідуальним параметрам. Втручання виконується під комбінованою анестезією мінімально інвазивним для кожного окремого випадку доступом.

Ендопротезування зруйнованих деформуючим артрозом суглобів дає людині гарантію до 20-ти років повноцінного трудового життя та нормальної рухової активності.