Перелом ноги

Види

За видами переломи ноги бувають відкритими та закритими. Відкриті травми характеризуються ушкодженням шкірного покриву, при закритому типі цілісність м'яких тканин не порушена.

Виділяють також переломи зі зміщенням, у яких відбувається зміна становища кісткових структур, і зміщення. Ще одна класифікація поділяє подібні травми на три типи:

• прості, коли кістка поділяється на 2 окремі фрагменти;

• осколкові, при яких формуються 3 і більше осколків кістки;

• множинні, що характеризуються великим пошкодженням різних кісток однієї кінцівки.

Симптоми

Першими ознаками перелому ноги є:

• різкий біль у місці травми;

• видима деформація кінцівки;

• обмеження рухливості;

• неможливість спертися на ногу;

• набряклість м'яких тканин у сфері ушкодження;

• поява гематоми чи синця на шкірі у районі травми;

• неприродне становище ноги;

• патологічна рухливість кінцівки, що супроводжується хрускотом, у місці ушкодження.

При відкритому зламі спостерігається формування рани з рваними краями, в глибині якої можна побачити кісткові структури. У деяких випадках уламки кісток випирають назовні з місця ушкодження.

Діагностика

Найчастіше визначення перелому ноги досить візуального огляду, під час якого лікар вивчає симптоми та з'ясовує, за яких обставин сталася травма. Детально встановити точну локалізацію та характер пошкодження допомагають:

рентгенографія, КТ, УЗД, МРТ.

Додатково виконується стандартний комплекс лабораторних досліджень, які необхідні визначення загального стану пацієнта та виявлення прихованих патологій.

Операції при переломах ноги

Консервативна тактика можлива лише у разі закритих простих травм без зміщення, неускладнених ризиком зміщення кісткових уламків або можливої ​​крововтрати. У такому випадку проводиться повна іммобілізація кінцівки з накладенням пов'язки гіпсу.

У решті випадків показано хірургічне лікування. Залежно від типу перелому ноги та ймовірних негативних наслідків для загального здоров'я у травматології використовується кілька видів оперативних втручань.

• Остеосинтез. Методика спрямована на відновлення цілісності кісткових структур шляхом з'єднання уламків з допомогою спеціальних фіксаторів – пластин, спиць, штифтів.

• Кісткова пластика. Спосіб хірургічного лікування, заснований на заміщенні пошкоджених ділянок іншими матеріалами: кісткою самого пацієнта чи донора, біосинтетичними аналогами.

• Репозиція. Операція, в ході якої відкритим або закритим способом відновлюється анатомічно правильне положення кісткових структур із подальшою зовнішньою фіксацією за допомогою гіпсу або лонгети.

У складних випадках, пов'язаних із множинними ушкодженнями, особливо у пацієнтів похилого віку, вдаються до ендопротезування.