Головна › Кардіологія › COVID-19
Інформація про вакцинацію від COVID-19 для пацієнтів із хворобами серця і судин
Назарій Томащук
кардіолог
Форумом пацієнтів Європейського товариства кардіологів отримано чимало запитань стосовно вакцинації від коронавірусу (COVID-19).
У цій статті зібрано деякі корисні рекомендації від міжнародних установ і медичних товариств.
Ця стаття містить базову інформацію про вакцинацію від COVID-19 для пацієнтів із хворобами серця.
Викладена стаття у жодному разі не замінює консультацію лікаря, діагностику чи лікування.
Чи всім пацієнтам із хворобами серця рекомендовано вакцинуватися від коронавірусу? Можливо, існують якісь виключення?
Вакцинація від COVID-19 необхідна для всіх пацієнтів із хворобами серця і судин. Вакцина не дає гарантії, що ви не захворієте на COVID-19, але зменшує ймовірність розвитку серйозних ускладнень, які вимагають госпіталізації та можуть призвести до летальних наслідків. Ризик смерті від COVID-19 є вищим серед людей із хворобами серця і судин, оскільки вірус здійснює багатосторонній негативний вплив на роботу серця, зокрема може безпосередньо викликати запалення серцевого м’яза (міокардит). Тому дуже важливо, щоб усі пацієнти із захворюваннями серця проходили вакцинацію від коронавірусу в разі доступності вакцини. До хвороб серця і станів, пов’язаних із порушенням кровообігу, належать фібриляція передсердь, стенокардія, кардіоміопатія, вроджені вади серця, діабет, деменція, інфаркт, серцева недостатність, стан після пересадки серця, легенева емболія (згусток крові в легенях), периферичні судинні захворювання (артеріосклероз), інсульт, транзиторна ішемічна атака («мікроінсульт»).
Як впливає вакцина на людей із супутніми кардіологічними хворобами (в гострому періоді хвороби або у випадку хронічного перебігу, стабілізованого вживанням медичних препаратів)?
Тестування вакцини від COVID-19 вже проводилося серед пацієнтів із хворобами серця і не продемонструвало будь-яких серйозних побічних дій вакцини в таких пацієнтів. Найбільш поширеними скаргами у всіх пацієнтів були біль у місці ін’єкції, втома, головний біль, м’язовий біль і озноб. Могло виникати відчуття оніміння та біль у руці впродовж декількох днів. Втома та озноб є вторинними реакціями імунної системи, що розпізнає вірусні білки як чужорідні. Це не означає, що вакцина призвела до зараження COVID-19. Під час введення другої дози імунна відповідь на вакцину може бути більш вираженою – пацієнти, які страждають на важкі хвороби серця і, як правило, відчувають задишку в стані спокою, можуть почувати себе дещо гірше через незначну лихоманку та грипоподібні симптоми. Такі явища є короткочасними та тривають приблизно 24-48 годин. Їх можна полегшити, випивши таблетку парацетамолу та збільшивши об’єм споживання рідини.
Важка алергічна реакція може суттєво погіршити стан пацієнтів із хворобами серця. Однак ризик виникнення такої побічної дії є вкрай низьким (один випадок на 2 мільйони). Переваги вакцинації значно перевищують ризик виникнення серйозної алергічної реакції, отже, такий ризик не повинен стати перешкодою для вакцинації.
Чи відомо про будь-яку взаємодію вакцини із препаратами для лікування хвороб серця і судин?
На цей час немає жодних даних про будь-яку взаємодію вакцини із серцево-судинними препаратами. Важливо не пропускати приймання таких препаратів як до, так і після вакцинації. У деяких пацієнтів, які вживають препарати для розрідження крові, можуть виникати болючість, набряк і синець навколо місця ін’єкції (див. нижче).
Є запитання?
Відповіді на найпоширеніші запитання тут >>>
Я приймаю імуносупресивні препарати у зв’язку з трансплантацією серця. Чи можуть такі препарати конфліктувати з вакциною від COVID-19?
Вакцини, дозволені до використання на даний час, не містять живого вірусу, а отже не несуть ризику інфікування пацієнтів зі слабкою імунною системою, зокрема тих, хто приймає імуносупресивні препарати. Сучасні вакцини складаються з генетичного матеріалу, який потрапляє в клітини та сприяє синтезу спайкового білка вірусу. Спайковий білок сам по собі нешкідливий, але достатній для того, щоб організм визнав його чужорідним, відтак викликає захисну реакцію імунної системи. У разі потрапляння в організм справжнього вірусу пам’ять імунної системи викликає сильну реакцію на спайковий білок, знищуючи вірус.
У пацієнтів з ослабленою імунною системою імунна відповідь на вакцину може виявитися недостатньою, тож їм доведеться продовжувати вживати додаткові запобіжні заходи навіть після вакцинації.
Я приймаю препарати, що розріджують кров, і зазвичай через ризик кровотечі всі вакцини, як-от вакцини проти грипу, мені вводять лише підшкірно, а не внутрішньом’язово. Наскільки мені відомо, вакцина проти COVID-19 вводиться внутрішньом’язово. Що мені робити, щоб зменшити ризик кровотечі?
Чимало пацієнтів із серцевими захворюваннями приймають антикоагулянти, як-от варфарин (або інші так звані антагоністи вітаміну К) чи нові оральні антикоагулянти (НОАК). Деякі пацієнти також приймають комбінації антитромбоцитарних препаратів, зокрема аспірин, клопідогрель, тикагрелор або прасугрель. Такі пацієнти мають підвищений ризик кровотечі після травми, в тому числі й від голки, введеної в м’яз руки під час вакцинації від COVID-19. Передбачається, що в таких пацієнтів ризик появи синців або набряків навколо місця ін’єкції буде незначно вищим. Для введення вакцини рекомендовано використовувати тонку голку (діаметром 0,57 або 0,45 мм), а потім сильно натиснути на місце ін’єкції впродовж щонайменше 2 хвилин, не розтираючи його. Пацієнта слід проінформувати про ризик появи гематоми від ін’єкції. Пацієнтам, які приймають варфарин, регулярно визначають показники розрідження крові та мають міжнародне нормалізоване співвідношення (МНС; INR) нижче верхньої межі норми, можна вводити внутрішньом’язові ін’єкції. На відміну вакцини проти грипу, вакцину від COVID-19 можна вводити лише внутрішньом’язово.
Чи сприяють серцеві захворювання підвищеному ризику виникнення побічних реакцій на вакцину (таких як анафілактичний шок)?
На даний час немає доказів того, що хвороби серця і судин підвищують ризик виникнення побічних реакцій на вакцину. Як і у всіх випадках, пацієнти із хворобами серця повинні інформувати медичних працівників про випадки серйозної анафілактичної реакції на введення вакцини в минулому. Таких осіб не слід вакцинувати. Особи, які мали важкі реакції на інші (не пов’язані з вакциною) речовини, наприклад, пероральні препарати, морепродукти тощо, можуть вакцинуватися, але їм слід залишатися в пункті вакцинації для контролю стану приблизно впродовж 30 хвилин після введення ін’єкції. Також не можна вакцинуватися під час хвороби, яка супроводжується високою температурою (гарячкою).
Чи можу я повернутися до нормального життя після введення першої дози вакцини, наприклад, активно спілкуватися з людьми? Чи потрібно мені продовжувати носити маску, дезінфікувати руки? Чи можу я обійматися з людьми?
Вакцина є ефективною у 75-95% випадків, однак повністю не запобігає зараженню вірусом і захворюванню, хоча значно знижує важкість перебігу захворювання в разі зараження. На даний час також не відомо, чи може щеплена особа передавати вірус іншим людям. Однак, ґрунтуючись на тому, що відомо про вакцину проти грипу, та на даних, отриманих від осіб, які вже перехворіли на COVID-19, дослідники сподіваються, що вакцина запобігатиме передачі вірусу. З цих причин слід і надалі носити маски в публічних місцях, дотримуватися соціальної дистанції та ретельно мити руки навіть після щеплення. Важливо також підкреслити, що достатня імунна відповідь для запобігання зараженню сформується приблизно через 10 днів після вакцинації.
Мені відомо, що потрібно вводити дві дози вакцини від COVID-19. Чи повинні це бути вакцини одного типу? Чи можна комбінувати різні типи вакцин для першого та другого етапу вакцинації?
Найкраще, щоб перша та друга доза вакцини були одного типу. У виняткових обставинах можна вводити різні типи вакцини, наприклад, якщо попередня вакцина більше недоступна, або немає даних про те, яка вакцина була використана для першої дози. Усі доступні вакцини розроблені на основі спайкового білка, тому, найімовірніше, друга доза допоможе посилити імунну реакцію на першу дозу, навіть якщо це буде вакцина іншого типу.
Що станеться, якщо не ввести другу дозу вакцини в межах рекомендованого проміжку часу?
Хоча імунітет формується через 12 днів після введення першої дози вакцини, для формування достатньої імунної відповіді необхідні дві дози. Дані про тестування вакцини від Pfizer/BioNTech свідчать про ефективність 95% в разі введення другої дози через 21 день. На цей час немає даних, які б свідчили про те, що захист від вірусу зберігається понад 21 день у людей, які не отримали другої дози вакцини, хоча, ймовірно, вони будуть мати деякий імунітет до введення другої дози. Науковці, які досліджують вакцину Astra Zeneca, припускають, що збільшення інтервалу між дозами на 8-12 тижнів може збільшити ефективність вакцини.
Більшість країн прагнуть якнайшвидше вакцинувати якомога більше людей першою дозою, відкладаючи введення другої дози на термін до 12 тижнів. Ця практика може призвести до того, що значна кількість людей може бути недостатньо захищеною до моменту отримання другої дози, і існує теоретичний ризик того, що це може сприяти розвитку стійких штамів вірусу.
Наскільки вразливими до вірусу є діти з хворобами серця чи органів дихання?
Дослідження дії вакцин від COVID-19 на дітей розпочалися лише нещодавно, тому дані про безпеку й імунну реакцію в цій групі пацієнтів є дуже обмеженими. Вакцини від COVID-19, схвалені для використання на сьогоднішній день, не тестувалися на дітях, але зараз деякі компанії починають залучати дітей до тестування. Окрім того, дані свідчать про те, що діти віком до 18 років становлять дуже малий відсоток від усіх зареєстрованих випадків захворювання на COVID-19 (у деяких країнах до 1%), перебіг хвороби у цій віковій групі є легким у порівнянні з іншими віковими групами, а кількість летальних випадків є дуже невеликою. Тому наразі більшість дітей не підлягають вакцинації від коронавірусу. Діти, які мають високий ризик захворіти на COVID-19 (діти з імунодефіцитом або діти, які мають серйозні неврологічні вади), або діти з важким перебігом коронавірусної інфекції (із серйозними захворюваннями серця чи легенів) належать до групи ризику та матимуть пріоритет під час кампанії вакцинації відповідно до стандартів вашої країни, щойно вакцини будуть схвалені для використання для дітей. Тим часом у деяких країнах проводиться вакцинація для неоплачуваних опікунів, метою якої є запобігання інфікуванню осіб із груп ризику власними опікунами. Ця можливість може бути запропонована і батькам дітей із групи підвищеного ризику.
Я страждаю на серцево-судинне захворювання та маю дітей віком до 18 років. Наскільки мені відомо, вони не підлягають вакцинації. Що це означає для мене? Навіть якщо я вакцинуюся, я матиму більший ризик заразитися коронавірусом від власних дітей?
Вакцинація зменшує ризик серйозних ускладнень або смерті від COVID-19 навіть у разі зараження. Серйозні ускладнення та смерть від COVID-19 у дітей до 18 років спостерігаються дуже нечасто. Тому вакцинація цієї вікової групи на даний час не є виправданою, оскільки насамперед потрібно вакцинувати людей віком 70-80 років.
Ви повинні старанно дотримуватися запобіжних заходів і заохочувати дітей робити так само, щоб зменшити ризик зараження вірусом. Ви можете бути впевнені, що вакцина захистить вас від серйозних ускладнень у випадку захворювання на COVID-19.
Європейське товариство кардіологів 12 квітня 2021 року
