Медикаментозний риніт

Медикаментозний риніт - одна з форм хронічного нежитю, що розвивається на фоні застосування лікарських засобів.

Носові раковини забезпечують зволоження, зігрівання або навпаки охолодження повітря при вдиху. Ці функції реалізується з допомогою безперервної роботи слизових оболонок, і навіть судин. М'які або кавернозні тканини носа добре васкуляризовані, тобто мають дуже розвинену мережу дрібних капілярів. Їхній тонус регулюється вегетативною нервовою системою в пасивному режимі (незалежно від волі людини). При зміні умов судини можуть розширюватися, наповнюючись кров'ю або звужуватися. При цьому змінюється товщина стінок раковин та, відповідно, сила повітряного потоку. Таким чином забезпечується захист верхніх та нижніх дихальних шляхів від серйозного перепаду температури та вологості у зовнішньому середовищі.

При використанні деяких лікарських засобів регуляція судинного тонусу порушується. До таких наслідків може призвести вживання антигіпертензивних засобів, препаратів для лікування аденоми простати, еректильної дисфункції та ін. Прямий вплив на тонус судин носа мають ліки для інтраназального застосування групи деконгестантів (судинозвужувальні краплі та спреї в ніс). Їх призначають зменшення набряку слизових носа і корекції порушень дихання. Деконгестанти добре справляються зі своїм завданням при закладеності носа. Вони забезпечують швидке звуження судин, у результаті відновлюється прохідність носових шляхів. Недоліком засобів цієї групи є їхня виключно симптоматична дія. Іншими словами, судинозвужувальні спреї не лікують нежить, а лише забезпечують тимчасове полегшення дихання.

Регулярне використання деконгестантів для відновлення дихання носом веде до звикання. Природна регуляція тонусу стінок судин порушується. Вони постійно перебувають у розширеному стані, що супроводжується набряклістю назальних структур та закладеністю. Проблеми з носовим диханням зберігаються до моменту надходження нової дози ліків. Таким чином, виникає коло, замкнене на прийомі препарату. Пацієнт не може вільно дихати без крапель, але його повторне застосування лише посилює порушення та робить залежність стійкішою.

Зміни регуляції тонусу судин супроводжуються підвищенням проникності капілярів, що проявляється серйозним набряком. Надлишкова рідина виводиться із тканин шляхом активізації залоз слизової оболонки. Вони виробляють багато секрету, що супроводжується рясним виділенням з носа.
Тривале застосування судинозвужувальних засобів веде до морфологічних змін слизової оболонки. Спочатку ворсинки миготливого епітелію втрачають рухливість, порушується механізм очищення слизових оболонок. В результаті відбувається метаплазія вистилання - заміна функціонального миготливого епітелію плоским. Подібні зміни загрожують гіперпластичними процесами у слизових з утворенням поліпів, а також атрофічними змінами та серйозними порушеннями функції носових структур, що несприятливо для всього організму.