Головна › Аритмологія › Кардіовертер-дефібрилятор
Кардіовертер-дефібрилятор
Імплантація кардіовертера-дефібрилятора (ІКД) – це високотехнологічна малоінвазивна операція з усунення фатально загрозливих аритмій та запобігання ризикам зупинки серця.
Кардіовертер-дефібрилятор є мініатюрним, безперервно працюючим складним комп'ютером, що імплантується в тіло людини для контролю над його серцевою діяльністю. На сьогоднішній день ІКД є єдиною ефективною профілактичною методикою при фатально загрозливих порушеннях ритму серця (аритміях).
При деяких особливо небезпечних порушеннях ритму серцевих скорочень шлуночки починають скорочуватися асинхронно, що веде до зупинки серця та настання клінічної смерті. Врятувати людині життя можуть лише екстрені реанімаційні заходи, вжиті протягом перших хвилин. Встановлений кардіовертер-дефібрилятор у цьому випадку розпізнає загрозливий стан та виправляє порушення ритму електророзрядом. По своїй суті, ІКД — це екстрена допомога серцю, що зупинився поза клінікою.
Операція з імплантації приладу провадиться в умовах спеціально обладнаних рентгенохірургічних операційних блоків ендоваскулярним доступом.
Покази до установки кардіоверттера-дефібрилятора
-
Епізод зупинки серця внаслідок шлуночкової тахікардії (ЖТ) або фібриляції шлуночків (ФШ).
-
Раптова зупинка серцевої діяльності через серцеву патологію органічного характеру.
-
Синкопе, причина якого не була встановлена, якщо при електрофізіологічному дослідженні серця (ЕФІ) було виявлено значні порушення. При цьому консервативна терапія має бути визнана неефективною, яка не має переваг або протипоказана.
-
ЖТ нестійкого характеру, зумовлена коронарною патологією, перенесеним інфарктом міокарда, дисфункцією лівого шлуночка та деякими іншими серцево-судинними порушеннями.
-
Раптова шлуночкова тахікардія поза діагностованою органічною хворобою серця, якщо застосування інших методів лікування неможливе.
ʼКінцеве рішення про тактику лікування завжди приймає лікар.
Кардіовертер-дефібрилятор. Що це?
Пристрій має вбудовану потужну батарею, конденсатор та мікрокомп’ютер, що розміщені в герметичному корпусі з інертного сплаву, а також - від одного до трьох електродів.
Шлуночковий електрод має специфічну будову, що відрізняється від звичайного електроду кардіостимулятора наявністю високовольтної спіралі.
КДІ поділяють на види відповідно до кількості камер серця, з якими працює пристрій: однокамерні, двокамерні та трикамерні (з функцією ресинхронізації). Відтак, такі пристрої матимуть один, два або три електроди. Також, ці пристрої поділяють за наявністю або відсутністю сенсора (або сенсорів) частотної адаптації (є не у всіх пристроїв).
Якщо у пацієнта імплантовано КДІ, корпус і електроди якого виготовлено зі звичайного сплаву (переважно це титановий сплав) — таким хворим відносно протипоказане проходження МРТ-обстеження через високий ризик виходу з ладу пристрою. Однак, існують кардіовертери-дефібрилятори сумісні з магнітно резонансними томографами (МРТ-сумісні).
Однокамерний КДІ
Відстежують роботу, стимулюють (за потреби) лише одну камеру серця (переважно це правий шлуночок серця) і усувають життєво загрозливі аритмії.
Такі пристрої імплантують хворим, з такими станами:
-
з профілактичною метою — у пацієнтів зі значно зниженою фракцією викиду (скоротливістю) лівого шлуночка серця (після перенесених інфаркту міокарда, запалення серцевого м’язу — міокардиту, кардіоміопатії й ін.)
-
стійкі шлуночкові тахікардії або епізод фібриляції шлуночків серця;
-
у хворих з деякими видами подовженого інтервалу QT на кардіограмі;
-
перенесений епізод «аритмогенної» клінічної смерті.
Двокамерний КДІ
Це моделі, які стежать за роботою, за необхідності – стимулюють дві камери серця (праве передсердя і правий шлуночок серця) та усувають життєво загрозливі аритмії.
Ці моделі краще за однокамерні розрізняють передсердні та шлуночкові тахікардії. Тому в них значно нижчий відсоток хибного спрацьовування і більші можливості для індивідуального налаштування.
Покази до імплантації — такі ж як і в однокамерних КДІ.
Трикамерний КДІ
Поєднує можливості ресинхронізаційної терапії і дефібриляторів.
Покази до імплантації — такі ж як і в однокамерних КДІ, а також супутня значно знижена фракція викиду (скоротлива функція) лівого шлуночка, блокада лівої ніжки пучка Гіса, коли різні відділи лівого шлуночка серця скорочуються несинхронно, і тому порушується насосна функція серця.
Два електроди імплантуються, як у звичайного двокамерного ЕКС або КДІ, а третій — через венозну систему серця заводиться до лівого шлуночка. Власне третій електрод стимулює зону лівого шлуночка, яка «запізнюється» одночасно з іншими відділами і з правим шлуночком. Таким чином, до протиаритмічних ефектів додається ще й функція відновлення синхронності роботи серця, поліпшується його скоротливість, відтак - зростає фракція викиду.
Переваги встановлення кардіовертера-дефібрилятора у Клініці СИМБІОТИКА
1. Багатопрофільна допомога при лікуванні серцево-судинних захворювань за індивідуальними програмами лікування, досвідчені лікарі, у т.ч. експертні фахівці з ендоваскулярної хірургії
2. Інноваційне оснащення операційних та діагностичних кабінетів, високоякісні витратні матеріали європейських виробників.
3. Малоінвазивні операційні методики, що дозволяють у короткі терміни та з малою операційною травмою покращити якість життя пацієнта.
Підготовка до встановлення кардіовертера-дефібрилятора
Хірургічне втручання потребує ретельного обстеження пацієнта для мінімізації ризиків для здоров'я. В нашій клініці передопераційне дослідження включає:
-
Лабораторну діагностику крові, що включає загальні показники, згортання, білірубін, наявність інфекцій, групу та резус, Д-Дімер та інші.
-
Загальний аналіз сечі.
-
Консультація серцево-судинного хірурга-аритмолога.
-
Електрокардіограма.
За індивідуальними показаннями можуть знадобитися консультації в інших вузьких фахівців та додаткові інструментальні дослідження.
Доступ через невеликий розріз
Анестезія
місцева
Час операції - 90 - 180 - хв.
Перебування в стаці-онарі до 2 діб
Техніка проведення операції
Втручання провадиться з використанням ангіографа для рентгенологічної візуалізації процесу. Для покращення зображення на екрані в кров пацієнта вводиться контрастна речовина, безпечна для здоров'я.
Хірург робить невеликий розріз зліва під ключицею для доступу до підключичної вені. Через цей розріз вводить у вену довгий тонкий електрод і просуває його по ходу кров'яного русла до серця. Зовнішній його кінець приєднується до вимкненого кардіовертера-дефібрилятора, зануреного в підшкірну клітковину в області ключиці. Після цього операційний розріз ушивається із накладенням пов'язки.
Через 1-2 дні після встановлення апарату проводиться його дистанційне програмування. Маніпуляція абсолютно безболісна і виконується без повторного хірургічного втручання.
Успішна імплантація кардіовертера-дефібрилятора набагато підвищує якість життя пацієнта, знімаючи загрозу фатального результату у разі виникнення небезпечної аритмії серця.
Реабілітація
Після операції протягом 6 годин хворий має лежати. Через 2-3 дні апарат запускається в роботу та пацієнта виписують додому. Протягом наступних 3 місяців йому буде рекомендовано дотримання особливого рухового режиму: ліву руку не можна піднімати вище за рівень плечей, робити нею різкі рухи, піднімати тяжкості, сильно відводити убік. Спати потрібно або на спині, або на лівому боці, уникати падінь та підвищених навантажень.
Потім поступово можна повертатись до звичайного режиму життя.
Людям з імплантованими кардіовертерами-дефібриляторами протипоказано роботу поблизу ліній високовольтних електропередач, а також з електродуговим зварюванням. Також, слід уникати проходження через рамки металодетекторів. В іншому після реабілітаційного 3-місячного періоду можна вести звичайний спосіб життя.
Ціни на встановлення кардіовертера-дефібрилятора
211 | Імплантація кардіовертера-дефібрилятора однокамерного | 210 000 |
212 | Імплантація кардіовертера-дефібрилятора двохкамерного | 249 900 |
213 | Імплантація кардіовертера-дефібрилятора трьохкамерного | 340 000 |